Один говорил, что вера - главное в жизни. Без веры не будет фундамента, силы, чудес. Без веры угодить Богу невозможно.
Другой считал, что нельзя прожить без надежды. Только надежда никогда не умирает, даже когда вера истощится, надежда, как якорь вечной жизни, вытянет тебя из болота.
Некто третий наблюдал за диалогом. Он не вмешивался, потому что считал важными и надежду, и веру. Он улыбался с небес. Он хорошо знал цену того и другого. Имя Его - Любовь. Знамя Его - Любовь.
Кому верить и на что надеяться, если не будет любви?
Ирина Платонова,
Россия, Ярославль
Следую за Иисусом Христом с 1999 года.
Пишу время от времени.
Публикация только с разрешения автора. сайт автора:Слова для пользы дела
Прочитано 4252 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А теперь пребывают сии три:вера,надежда,Любовь;но Любовь из них больше (1Коринфянам 13:13).Пребывайте в любви. Комментарий автора: Аминь! Спасибо!
Сергей Проуторов
2011-03-14 05:48:28
Отлично! Кратко и по существу. И Вы в таком коротком прозаическом стихотворении еще и НЕОЖИДАННУЮ развязку сделали... Комментарий автора: Спасибо, уважаемый Сергей!
Удачи Вам!
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Проза : Я надеюсь на Господа - женя блох Ис40:31.А надеющиеся на Господа обновятся в силе;поднимут крылья,как орлы,потекут и не устанут,пойдут и не утомятся.